У жіночому одязі часто бракує містких кишень — і причина не лише в дизайні. На їхню кількість і розмір вплинули історія моди, суспільні уявлення про жіночність і прагнення виробників скорочувати витрати.
У Європі чоловічий одяг отримав вшиті кишені ще за доби Відродження. Жінки ж переважно користувалися знімними кишенями на зав’язках. За даними Музею Вікторії та Альберта, вони були поширені приблизно з 1650 року до кінця XIX століття, а в окремих випадках їх носили й пізніше.
Такі кишені прив’язували до талії поверх одягу. Щоб дістати речі, жінки користувалися спеціальними прорізами в сукнях або спідницях. Зазвичай кишені мали грушоподібну форму з вертикальним отвором. Можна було носити одну, дві або навіть три водночас. Деякі збережені екземпляри сягали 40 сантиметрів завдовжки та 30 сантиметрів завширшки.
У них зберігали гроші, ключі, окуляри, ножиці, швейне приладдя та інші необхідні речі. Кишені давали змогу тримати цінності при собі й залишати руки вільними. На офіційних заходах їх ховали під спідницями, а під час роботи — під фартухами. Згодом зміни силуетів жіночого одягу зробили таку конструкцію менш зручною, і вона поступово вийшла з ужитку.
Професорка Род-Айлендської школи дизайну Ганна Карлсон, авторка книжки про історію кишень, пов’язала закріплення кишень у чоловічому гардеробі з поширенням костюма у 1850-х роках. Відмінності в дизайні відображали традиційні уявлення про призначення чоловічого й жіночого одягу.
«Чоловічий одяг вважали призначеним для практичності, а жіночий — для краси», — сказала Карлсон.
На жіночий одяг впливали й стереотипи, за якими домогосподаркам нібито не були потрібні кишені. Деякі сучасні дизайнери й далі відмовляються від них заради певного силуету, адже речі всередині можуть деформувати тканину. Водночас брак кишень не можна пояснити лише поширенням сумочок: як зазначає Музей Вікторії та Альберта, протягом тривалого часу жінки користувалися і кишенями, і сумками.
Ще один чинник — економія на виробництві. За словами Карлсон, індустрія швидкої моди скорочує кількість кишень, щоб зменшити собівартість одягу та час пошиття.
«Кишені першими прибирають за будь-якої спроби скоротити витрати чи час і збільшити прибуток», — пояснила професорка.
Навіть у речах, де кишені передбачені, вони нерідко надто малі для повсякденних предметів. За даними Адіті Сінхи, співзасновниці бренду жіночого робочого одягу Point of View, смартфон поміщається лише у 5% жіночих кишень, тоді як серед чоловічих цей показник становить 85%.
Крім того, середня жіноча кишеня на 48% коротша та на 6,5% вужча за чоловічу. Через це жінкам часто доводиться носити телефон, ключі й гаманець у руках або сумці. Наслідки відчутні навіть у буденних ситуаціях: наприклад, після обіду з колегами жінкам доводиться повертатися по сумочки, тоді як чоловіки можуть продовжувати розмову дорогою.